Він міг би продовжувати створювати дитячі казки, де
розказувати про чарівників та драконів. Натомість пише про війну. Не з
переказів. З власного досвіду.
Для учнів філії Старосинявського ліцею ім. О.
Романенка – Заставецької гімназії провели заочну онлайн зустріч з Валерієм
Пузіком. Письменник, художник, режисер, журналіст та військовослужбовець
Валерій Пузік. Той, хто після повномасштабного вторгнення вдруге за час
російсько-української війни пішов на фронт захищати країну.
"Читайте книги живих військових, не чекайте їхньої смерті" - ці слова Валерія Пузіка стали лозунгом заходу. Присутні ознайомились з біографією та різноплановою творчістю нашого земляка, подивились буктрейлер до книги "З любов’ю – тато!"
Здобувачів освіти також познайомили з іншими творами Валерія Пузіка: "Бездомні пси", "Моноліт", "Я
бачив його живим, мертвим і знову живим", "Шахта. Ранкове зведення", "З любов'ю
— тато", "Три медалі в шухляді", фентезі для дітей "Делфі та чарівники" та "Макгі та Чорний дракон", поетичної книжки-білінгва
надрукованої в Польщі "Carmina Burana", співавтор книги "Наші Котики. Бліндаж', "Там, де вдома" .
Окремі вірші, оповідання та есе Валерія Пузіка перекладені італійською, англійською, німецькою, польською та іншими мовами й надруковані в антологіях, журналах та інтернет-виданнях.
Лауреат літературних конкурсів, тексти відзначені "Смолоскипом", "Гранословом", літературною премією ім. Олеся Ульяненка та іншими.
Книга «З любов'ю — тато» увійшла до переліку
найкращих прозових книжок 2023 року за версією українського ПЕН-клубу.
У січні 2015 пішов добровольцем на фронт. Брав участь
у бойових діях на Донбасі.
До 24 лютого 2022 року працював кіносценаристом.
З березня 2022 року перебуває в лавах Збройних Сил
України. Валерій малює картини на ящиках від боєприпасів та продає їх на
аукціонах на потреби ЗСУ. Вони є в приватних колекціях США, Канади,
Великобританії, Швейцарії, Аргентини, Франції, Польщі, Іспанії, Німеччини,
України тощо.